Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Шкіра М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
1.

Шкіра М. В. 
До питання вивчення та побутування чумацького промислу на Україні [Електронний ресурс] / М. В. Шкіра, Л. М. Шкіра // Питання історії науки і техніки. - 2013. - № 2. - С. 69-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pint_2013_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 373.78 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Шкіра М. В. 
Маслобійки ХІХ – 1-ї пол. ХХ ст. у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав": формування колекції [Електронний ресурс] / М. В. Шкіра, О. М. Жам // Питання історії науки і техніки. - 2016. - № 4. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pint_2016_4_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 332.439 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Фігурний Ю. 
Традиції Зелених свят і обряд встановлення Віхи на Переяславщині: минуле і сучасність [Електронний ресурс] / Ю. Фігурний, М. Шкіра, Л. Шкіра // Народна творчість та етнологія. - 2017. - № 3. - С. 98-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NTE_2017_3_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 668.734 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Шкіра М. В. 
Музей народної архітектури та побуту середньої Наддніпрянщини національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" – як дієвий елемент збереження української етнічності у постбіполярній міжнародній системі (за матеріалами книги відгуків та пропозицій) [Електронний ресурс] / М. В. Шкіра, Н. М. Шкіра // Наукові записки з української історії. - 2017. - Вип. 42. - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzzui_2017_42_24
Попередній перегляд:   Завантажити - 189.518 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Шкіра М. 
З бабусиної скрині (музейні предмети групи "тканина" з фондової колекції Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" у контексті дослідження традиційного народного костюма кінця ХІХ – початку ХХ століття) [Електронний ресурс] / М. Шкіра, Н. Шкіра, Л. Шкіра // Матеріали до української етнології. - 2017. - Вип. 16. - С. 226-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mdue_2017_16_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 530.609 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Шкіра М. 
Сволоки у контексті дослідження традиційного народного житла кінця ХІХ – початку ХХ століття Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" [Електронний ресурс] / М. Шкіра, Н. Шкіра, Л. Шкіра // Емінак. - 2018. - № 1(3). - С. 113-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eminak_2018_1(3)__19
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.218 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Шкіра М. 
Історія роду Іващенків із села Лецьки Переяслав-Хмельницького району Київської області [Електронний ресурс] / М. Шкіра, Л. Шкіра // Соціум. Документ. Комунікація. Серія: : Історичні науки. - 2018. - Вип. 6. - С. 268-286. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/colscart_2018_6_17
Досліджено історію роду Іващенків у ХVII - ХХI ст. із с. Лецьки Переяслав-Хмельницького району Київської області. Здавна наша земля надзвичайно багата не лише на чорноземи, головний скарб - людський ресурс. У ХVIII - ХХI ст. українці пережили чимало злетів та падінь. Українська нація здолала тяжкий шлях, змінюючи себе та організацію державної влади. Цей шлях був довгим та важким, та завдяки потенціалу народу, видатним особистостям, родинам, любові до рідної землі, українська політична нація долає всі перешкоди на своєму шляху та перетворюється у правову, демократичну, духовну, заможну країну європейського світу. Великий внесок у цей важливий і тернистий історичний та етнокультурний розвиток здійснила наддніпрянська родина Іващенків із с. Лецьки Переяслав-Хмельницького р-ну Київської області. Правіковічне минуле роду Іващенків відображає одну із типових життєвих стратегій української селянської родини козацького походження із Центральної України. Засновники роду утвердили своє рицарське становище, пронісши у кількох поколіннях службу в лавах Війська Запорозького. Їхні нащадки у ХVIII - ХIХ ст. зуміли зберегти персональну свободу та й надалі продовжували гордо іменувати себе козаками. Рід успішно існував та розвивався завдяки невтомній праці на землі та багатодітним сім'ям, що ставали основною запорукою продовження роду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на даний момент не проводився детальний аналіз історії козацького роду Іващенків із с. Лецьки Переяслав-Хмельницького р-ну Київської області, дані матеріали не були предметом самостійного вивчення, тому аналіз цієї проблеми допоможе розглянути внесок родини у тернистий етнокультурний розвиток української нації. Іващенки - родина козацького походження із давньою історією. Найдавніші звістки про існування роду сягають часів Хмельниччини, коли в ході Національно-визвольної війни 1648 - 1657 рр. під проводом Богдана Хмельницького постала незалежна козацька держава. Прізвище "Іващенко" можна зустріти в реєстрі Війська Запорозького 1649 р. серед козаків Переяславського полку. Очевидно ще відтоді представники цього славного козацького роду із покоління в покоління проживали в с. Лецьки. Це був козацький край і навіть легенди про заснування села пов'язані з особою козацького старшини Лецика, який, одержавши наділ землі біля р. Броварки, заснував хутір. Появу села відносять до кінця ХVI - початку ХVII ст.
Попередній перегляд:   Завантажити - 218.488 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського